- милиця
- —————————————————————————————ми́лицяіменник жіночого родукостур
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
милиця — і, ж. Висока палиця з перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою під час ходіння хворі на ноги чи безногі люди … Український тлумачний словник
милиця — (висока палиця, яка слугує опорою для безногих / хворих на ноги людей), костур, костуряка … Словник синонімів української мови
Милиця — іменник жіночого роду, істота ім я … Орфографічний словник української мови
милиця — ці, ж. Рс. Висока палиця з перекладками, на яку спираються хворі на ноги або безногі … Словник лемківскої говірки
куля — Куля: дерев яна нога, милиця [VI] костур [51] костур, саморобний протез [16] милиця, костур [15;II] … Толковый украинский словарь
Милица — славянское Род: жен. Этимологическое значение: «милая» Производ. формы: Миля, Мила, Милюся, Милуся, Милюша, Милуша[1] Иноязычные аналоги: белор. Міліца бо … Википедия
костур — а, ч. 1) Груба палиця, часто з загнутим верхнім кінцем; ціпок. 2) Те саме, що милиця … Український тлумачний словник
куля — I і, ж. 1) Геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра. Радіус кулі. Поверхня кулі. 2) Предмет, що має таку форму. Земна куля. •• Ку/ля зонд гумова куля, яка наповнена воднем і випускається у вільний політ із приладами для… … Український тлумачний словник
куляга — и, ж., зах. Милиця … Український тлумачний словник
мотиця — і, ж., діал. Милиця … Український тлумачний словник